Библиотека

Від видавництва
Володимир Андрійович Роменець (1926—1998): життя як вчинок і подія (В.О.Татенко, Т.М. Титаренко)
Вступ. Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки
Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології
Ситуативний рівень у становленні психологічних знань
Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі
Колізійна ситуація і формування психологічних знань
Мотиваційний рівень періодизації
Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип
Культурно-історична функція післядії у психології
Історична психологія XX століття
Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація—катарсис—переображення). Рефлексивність і вчинковий канон
Загальна структура післядії (рефлексії)
Частина перша
МЕТОДОЛОГІЯ РЕФЛЕКСИВНОСТІ В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ XX СТОЛІТТЯ
Розділ 1. Феноменологічна психологія на ґрунті методологічного анти психологізму
Інтенція та життєвий світ людини
Е.Гуссерль (1859—1938)
Розділ 2. Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини
Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення
М.Гайдеггер (1889—1976)
Розділ 3. Конфлікт сучасної культури
Г.Зіммель (1858—1918)
Розділ 4. Символіка духу і психологічна система
"Образ" і "річ"
Е.Кассірер (1874—1945)
Розділ 5. Критичні дослідження в галузі логіки наук про культуру
"Дзеркало часу"
М.Вебер (1864—1920)
Розділ 6. Філософія культури і трансцендентальний ідеалізм
В.Віндельбанд (1848—1915)
Розділ 7. Науки про природу і науки про культуру
Всезагальні цінності та автономія історичного пізнання
Г.Ріккерт (1863—1936)
Розділ 8. Вчинкові засади рефлексивності: універсальність та відповідальність буття
М.М. Бахтін (1895—1975)
Розділ 9. Психіка як "внутрі—буття"
Людина — вчинок — світ
СЛ.Рубінштейн (1898—1960)
Бібліографія
Частина друга
ПРИРОДНИЧІ СПРЯМУВАННЯ У ПСИХОЛОГИ. ПРИНЦИПИ ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ ТА ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЇ
Розділ 10. Екстеріоризація психічного: конституційна статика й динаміка вчинкової дії
Тілесний образ людини та характер її поведінки
Вчення про конституції та діатези
О.О. Богомолець (1881—1946)
Будова тіла і характер людини
Е Кречмер (1888 —1964)
Типологія людини В Шелдон
Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями
людини
Дж.Таннер
Історіографічне порівняння типологій будови тіла
Р. Кнуссман
Розділ 11. Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки
Ідея сигналу в поведінкознавстві
Поведінка як вища нервова діяльність і "муки свідомості"
І.П. Павлов (1849 —1936)
Рефлексологічна теорія психіки та ідея індивідуації
В М Бехтерев (1857—1927)
Розвиток ідеї цілісності в рефлексологічному дослідженні організму людини
В.П. Протопопов
Рефлексологічне вчення про колектив
О.С. Залужний
Рефлексологічні ідеї біологічної та соціальної зумовленості людської поведінки
І.П Соколянський
Спроби введення суб'єктивно-психічного моменту як предмета рефлексологічного дослідження еклектизм та синтез
Реактологія реакція як вихідна ланка поведінки
К.М. Корнілов (1879—1957)
Ідея рефлекторного кільця і функціональні механізми поведінки
М.О. Бернштейн (1896 —1966)
Теорія функціональних систем
П.К. Анохін (1898 —1974)
Розділ 12. Інтеріоризація вчинкової дії: поведінка під знаком стимулу. Біхевіоризм
Стимул і реакція: класичний біхевюрізм Дж Вотсона (1878 —1958)
Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного
"Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного
Е. Толмен(1886—1959)
Оперантна поведінка на ґрунті її досягнень
Б. Скіннер (1904 —1990)
Біхевіоризм — безвихідне спрямування психології
Розділ 13. Інтеріоризація вчинкової дії: гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення
Принципи гештальтпсихології
В. Келер (1887 — 1967)
К. Коффка (1886—1941)
Дослідження продуктивного мислення.
М. Вертгаймер (1880 —1943)
Поведінка як функція особистісних факторів і факторів оточення
Психологічна "теорія поля" і вектор інтеріоризації
К. Левін(1890—1947)
Ейдетичний напрям у психології
Е. Йєнш
Розділ 14. Кібернетичний напрям у психології та суб'єктивістський відступ біхевіоризму
Кібернетика як феномен культури
Пропедевтика кібернетизму в психологїї: "розумний робот”
Н. Вінер
Дзеркальна інтеріоризація на основі адаптивної поведінки
Логіко-кібернетичний напрям у психологи
В. Ешбі
"Мови” мозку, поведінки і свідомості
К. Прібрам
Розділ 15. Ідея когнітивної компенсації у поведінкознавстві: когнітивна психологія
Відродження когнітивного аспекту психічного
Механізми Інтеріоризації в когнітивній психології
У. Найссер
Ж. Брунер
Дж. Гібсон та інші
Теорія когнітивііого дисонансу
Л. Фестінгер
Розділ16. Інтеріоризація як рух від дії до думки
Операціональна теорія інтелекту
Ж. Піаже(1896—1980)
Післядія як нова форма буття індивіда
А. Валлон (1879—1962)
Думка і дія
С. Гемпшир
Відношення розуму, "Я” і суспільства
Дж. Мід(1863—1931)
Структура й типи людської особистості
Г. Айзенк
Р. Кеттел
Етапи інтеріоризації та культура знака
Л.С. Виготський (1896—1934)
Інтеріоризація у світлі теорії системної локалізації вищих психічних функцій людини
О.Р. Лурія (1902 — 1975)
Настановчий смисл психічного як результат інтеріоризації
Д.М. Узнадзе (1886—1950)
Теорія провідної діяльності та розвиток психіки
О.М. Леонтьєв (1903—1979)
Теорія поетапного формування розумових дій
П.Я. Гальперін (1902 — 1988)
Психологія в "новому синтетичному людинознавстві”
Людина як суб’єкт діяльності
Б.І. Ананьев (1907—1971)
Розділ 17. Кінець ідеї інтеріоризації. Психологія, ідеологія, культура
Психологія в Україні та українська культура XX століття
Культурно-гуманістична психологія в Україні
Психологія у вчасних межах
Роль суб'єктивності у провідній діяльності
Г.С. Костюк(1899-1982)
Бібліографія
Частина третя
НАТУРАЛЬНЕ Й СОЦІАЛЬНЕ У ПСИХІЦІ ЛЮДИНИ: КОНФЛІКТ МІЖ СВІДОМИМ І НЕСВІДОМИМ У ПСИХОАНАЛІТИЧНОМУ ТЛУМАЧЕННІ
Розділ 18. Психоаналіз як аналіз несвідомого післядії. Психоаналіз та суміжні напрями психології
Ерос і Танатос в їх протиставленні культурі
Кагарсис як сублімація та перехід несвідомого у свідоме
З. Фрейд (1856-1939)
Механізм індивідуалізації психічного
Компенсаційна форма катарсису
А. Адлер (1870—1937)
Колективне несвідоме та його архетипи
Аналітична психологія
К.Г. Юнга (1875 — 1961)
Розділ 19. Егопсихологія. Захисні механізми на службі катарсису в подоланні страху смерті. А.Фрейд (1895 — 1982)
Розділ 20. Новий психоаналіз: зміщення акценту з природного на соціальне
Інтерперсональна теорія катарсису
Г. Саллівен (1892—1949)
Конкуренція та порочне коло людської культури
Ілюзія катарсису в боротьбі за існування
К. Горні (1885 — 1952)
Коментар до одкровення Великого Інквізитора
Катарсис як "втеча від свободи”
Е. Фромм (1900 — 1980)
Розділ 21 Новітні форми та ідеї психоаналізу
Психоаналіз вогню і фантазії
Сублімація у творчості та катарсис
Г.Башляр(1884—1962)
Структурний психоаналіз
"Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів
Ж. Лакан (1901—1981)
Ерос і цивілізація
Феномен одновимірної людини в ідеологи розвиненого індустріального суспільства
Г. Маркузе (1898—1979)
Розділ 22. Тріумф і крах психоаналізу. Дослідження з історії психоаналізу
З. Фрейд життя для нашого часу
П. Гай
Сто років психоаналізу здобутки та перспективи
А. Грюнбаум
Фрейдизм в Україні
Розділ 23. Психоаналіз і західна філософія XX століття
Герменевтика і психоаналіз: конфлікт інтерпретацій
П. Рікер(нар 1913)
Психосинтез: від душевної кризи до вищого "Я"
Р. Ассаджолі (1888—1974)
Популярний психосинтез: ким ми можемо бути?
П. Феруччі
Бібліографія
Частина четверта
ЛЮДСЬКА ПСИХІКА В ЇЇ СУБ'ЄКТИВНІЙ САМОДОСТАТНОСТІ: ГУМАНІСТИЧНЕ ВИСВІТЛЕННЯ
Розділ 24. Самопізнання особистості у здійсненні та нездійсненні катарсису
Особистість як настановлення на післядію та як логічний осередок психологічної системи
Гуманістична психологія
Відкриття людини в гуманістичній психології
Ф. Северин
Особистість як єдність багатоманітного
Персоналізм В. Штерна (1871—1938)
Соціальний атом та психодрама
Дж. Морено (1892—1974)
Персонологія без особистості
Г. Маррей
Психологічна теорія драми та реальна трагедія її автора
Ж. Політцер (1903—1942)
Психологія особистості
Клієнтцентрована терапія К. Роджерса (1902—1987)
Гештальттерапія та и джерела: екзистенціалізм і феноменологія
Ф. Перлз
Трансакційний аналіз
Е. Берн, Т Харріс
Розділ 25. Екстаз і творчість
Осьовий час історичної творчості та подолання історії
К. Ясперс(1883—1969)
Людина в історичному діянні
А. Тойнбі (1889—1975)
Самопізнання на ґрунті вчинкової поведінки
Структуралізм у психології
Психологія в межах структурної антропології
К. Леві-Стросс
Постмодернізм постструктуалізм і психологічні новації
Розділ 26. Екстатичний смисл самопізнання і смисл життя на ґрунті вчинкової поведінки
Смисл життя як психологічна проблема та життєва стратегія особистості
Пошук людиною смислу і логотерагпя у світогляді "трагічного оптимізму”
В. Франкл(нар 1905)
Психологічний стан абсурду розум і світ підтримають один одного але не здатні об'єднатися
А. Камю (1913—1960)
Смисл життя і життя, відповідне смислу
Стрес без дистресу
Г. Сельє(1907—1982)
Людина що грає
Й. Гейзінга(1872—1945)
"Благоговіння перед життям"
А. Швейцер (1875—1965)
"Декларація” психолога
"Бліді коні Апокаліпсису”
Ст.. Цвейг (1881—1942)
Від смислу вчинку і життя до його стратеги
К.О. Абульханова-Славська
Розділ 27. Екстатичний смисл творчості: піднесення до вищого рівня буття у стані натхнення
Харківська школа
"Питання теорії та психології творчості"
Психологія творчості: від інтуїтивізму до гуманістичної традиції
Психологія творчості: від інтелектуалізму до біологізації
Творчість та фактори що сприяють її зростанню
Е. Торранс
Риси творчості
Дж. Гілфорд
Біологічні корені творчості
Г. Гутман
Зв'язок теоретичного і практичного інтелекту в психологи творчості
О.Я. Пономарьов та Інші
Теорія бісоціації у психології творчості
А. Кестлер (1905—1983)
Творчий шлях людини
Р.Роллан (1866—1944)
Розділ 28. Екстатичний смисл еротизму
Гормічна психологія В. Мак-Доугалла (1871—1938)
Психологія "другої та першої статі”
Моє буття у зв'язку з буттям іншого
С. Де Бовуар(1908—1986)
Суб’єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність
Герменевтика суб'єкта
М.Фуко (1926—1984)
Протилежність та єдність Сада й Захер-Мазоха
Ідея безконечності
Ж.Дельоз (нар. 1925)
Бібліографія
Частина п'ята
ПЕРЕОБРАЖЕННЯ ПСИХІКИ ЛЮДИНИ: СТИХІЯ ОБ'ЄКТИВНОЇ ІМАНЕНТНОСТІ ТА ПОШУКУ ВЧИНКОВОЇ ОПОРИ БУТТЯ
Розділ 29. Психософія вчинку — сходинки екстатичного буття
Розділ 30. Вчинок як прафеномен
Праструктура вчинку
Розділ 31. Вчинок і світ людини
Розділ 32. Вчинок як минуще
Розділ 33. Софійність учинку: вищі цінності й суєта
Розділ 34. Вчинок як основний пізнавальний осередок системи та історії психології
Розділ 35. Психологія у світлі вчинково-ситуаційних відношень
Т.Томашевський та інші
Розділ 36. Досвід систематизації психологічних знань
Психологія Ф. Зімбардо
Психологія серед інших наук
Що роблять психологи?
Задачі (цілі) психології
Соціальне значення психологічного дослідження
Уявлення про психічну природу людини
Розділ 37. Паралогізми наукового пізнання психіки та вихід до нового психологічного мислення
Психіка і світ
Психіка й мозок
Активність психічного: проблема творчості й самотворення
Бібліографія
Частина шоста
КАНОНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ — ПЕРЕХІД ВІД XX ДО XXI СТОЛІТТЯ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДУМАННІ
Розділ 38. Сцієнтизм і гуманістичні спрямування психології. Канонічна психологія як їхній підсумок, синтез і заперечення
Постання канонічної психології в історіогенезі науки
Розділ 39. Система канонічної психології
Витоки канонічної психології
Структура канону
Від правчинку до канону
Канонічні форми психічного та психічних феноменів
Розділ 40. Психологія та ідеологія: взаємна неприязнь чи плідність взаємодії?
Ідеологія в структурі вчинкового осередку психологічної системи
Загальнолюдське, класове та індивідуальне в ідеології як психологічна проблема
О.М.Раєвський (1881—1971)
Смисл життя як провідна проблема ідеології
Смисл життя та "світове безглуздя"
"Світогляд у фарбах"
Є.Трубецькой (1863 — 1920)
Смисл життя у його всеосяжній повноті
Підхід до єдності універсального та унікального
С.Л.Франк (1877 — 1950)
Ідеологія у психології
Розділ 41. Історико-психологічні дослідження XX століття: містерія пошуків, знахідок, сподівань
С.Л. Рубінштейн: проблеми історії психології та вчинковий осередок психологічної системи
Л.С. Виготський: відкриття у психології, його перетворення в пояснювальний принцип психологічної системи та історичний рух психологічної думки
Г.С. Костюк: історія психології та історія людської культури у зв'язку з пояснювальним принципом детермінізму
Г. Мерфі: поняттєві контроверсії чи поступальний рух історико-психологічної думки?
Е. Борінг: інсайт генія; Zeitgeist і наукова творчість у поступі експериментальної психології
Р. Вотсон: великі постаті, що сприяють поступальному рухові психології
Л. Виготський, С. Геллерштейн, Б. Фінгерт, М. Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології
Р. Вудвортс: історія психології як грунт для взаєморозуміння і творчого використання чужих ідей
М. Маркс: принципові засади та спеціальні проблеми характеру і типів психологічних досліджень
П. Капретта: між Сциллою "емпіризму" та Харибдою "опозиції"
А.В.Петровський: перший досвід монографічного дослідження історії радянської психології
М.С. Роговін: сцієнтизм періодизації історико-психологічної думки
А. Робек і Т. К'єрнан: проста наочність як творча взаємодія ілюстрації з текстом в історико-психологічній літературі
Д. Клейн: суттєвий перетин психології з філософією та іншими науками і непереборний пошук усе тих же метафізичне тлумачених контроверсій
Ю. П'єтер: Історична доля людства залежить від рівня психологічного знання та його належного використання
В. Шевчук: "ідеалістична блокада" розвитку психології з позицій прихильника діалектичного матеріалізму
А.О. Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
Е. Сютіч і М. Віч: гуманістична психологія, її критерії та безконечний поклик
М. Вертгаймер: історія психології — могутнє знаряддя самопізнання вченого та відкриття скарбів минулого
Р. Ландін: теорії й системи психології та їхні історичні "антецеденти''
А.М. Ждан: періодизація становлення психологічних знань — провідна засада історії психології
М.Ганг: автор праць про сексуальну поведінку вдається до історико-психологічної розвідки
Ф. Паро і М. Рішель: історико-психологічний та методологічний вступ до викладу системи психологічних знань
М.Г. Ярошевський: "історична рефлексія" у збагненні поступу психологічних знань
Бібліографія
Іменний покажчик